Kancelaria Radcy Prawnego Sylwia Szewczyk-Jankowska
Правова основа
- Закон від 25 лютого 1964 року — Сімейний та опікунський кодекс Польщі (k.r.o.; зведений текст: Dz.U. 2026, poz. 236).
art. 56 § 1–3; art. 57 § 1–2; art. 58 § 1–3; art. 59; art. 60 § 1–3; art. 137 § 1.
Самої згоди для розлучення недостатньо
Суд перевіряє, чи відбувся повний і стійкий розпад подружнього життя. Він також оцінює передбачені законом перешкоди, зокрема добробут спільних неповнолітніх дітей і принципи суспільного співжиття. Спільне бажання розлучитися не замінює цієї оцінки. Згода щодо вини не гарантує одного засідання або конкретної дати завершення справи.
На спільне прохання подружжя суд не встановлює вину. Тоді настають правові наслідки, передбачені для ситуації, коли жоден із подружжя не винний. Це особливо важливо для аліментів між колишнім подружжям. Тому таке рішення слід ухвалювати усвідомлено, а не лише заради пришвидшення процедури.
Питання дітей потребують окремого врегулювання
Рішення охоплює батьківські права щодо спільних неповнолітніх дітей, контакти з ними та участь кожного з батьків у витратах на утримання й виховання. Суд враховує письмову угоду батьків, якщо вона відповідає інтересам дитини. На спільне прохання сторін він може не вирішувати питання контактів. Проте батькам однаково потрібні практично здійсненні домовленості.
Корисна угода визначає звичайні тижні, свята, канікули, обмін інформацією про здоров’я і навчання та витрати. Не варто копіювати шаблон, який неможливо виконати з огляду на реальний робочий час чи відстань між домівками. Фінансові домовленості потребують оцінки потреб дитини, заробіткових і майнових можливостей батьків.
Аліменти між колишнім подружжям
Після розлучення без встановлення вини колишній чоловік або дружина, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, може вимагати утримання відповідно до обґрунтованих потреб і заробіткових та майнових можливостей іншої сторони. Це відрізняється від розширеного обов’язку особи, визнаної виключно винною, за art. 60 § 2 k.r.o.
Обов’язок припиняється, якщо одержувач укладає новий шлюб. Якщо платника не було визнано винним, обов’язок також зазвичай припиняється через п’ять років після розлучення. За виняткових обставин суд може продовжити його на вимогу одержувача. Цей п’ятирічний період стосується тривалості обов’язку, а не позовної давності щодо окремих несплачених платежів.
Майно, житло та документи
Розлучення не означає автоматичного поділу спільного майна. Суд може поділити його на прохання сторони, якщо це не спричинить надмірної затримки. Спори щодо оцінки, витрат або боргів можуть потребувати окремого провадження. Саме розлучення не звільняє жодного позичальника від відповідальності перед банком за спільно укладеним кредитним договором.
Підготуйте свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження спільних неповнолітніх дітей, перелік витрат на їх утримання, докази доходів і пропозиції домовленостей. Якщо подружжя й далі мешкає разом, опишіть порядок користування житлом. Зберіть відомості про майно та борги, розрізняючи припинення шлюбу й повне фінансове врегулювання.
Строки та зміна позиції
До вимог про аліменти зазвичай застосовується трирічна позовна давність з урахуванням правил її перебігу. П’ятирічний період за art. 60 § 3 k.r.o. стосується припинення обов’язку, а не позовної давності. Жоден із цих періодів не замінює процесуальних строків, зазначених у повідомленнях суду.
Після змін 2025 року art. 59 k.r.o. передбачає один рік від набрання рішенням про розлучення законної сили для заяви про повернення попереднього прізвища перед керівником органу реєстрації актів цивільного стану або консулом. Це строк реалізації права, а не позовна давність. Для давніших рішень слід перевірити перехідні положення. Окремо згоду не встановлювати вину можна відкликати під час провадження, зокрема в апеляції.
Коли варто перевірити запропоновану угоду
Допомога польського правничого радника (radca prawny) корисна перед узгодженням питань дітей, відмовою від аліментних вимог або врегулюванням майнових питань. Вона також доречна, коли позиції змінюються або одна зі сторін має менше інформації. Угода повинна відповідати реальним обставинам, а не лише виглядати узгодженою на папері.
Наприклад, уявне подружжя може погоджуватися на розлучення, але по-різному розуміти витрати на відпочинок дитини. Фіксація розподілу витрат і винятків до засідання може зменшити подальші суперечки. Мета правової перевірки — усвідомлене рішення; вона не гарантує результату судового розгляду чи його тривалості.
Практика Верховного суду Польщі
Постанова Верховного суду Польщі від 24 листопада 2006 року, III CZP 106/06 (склад із трьох суддів).
Один із подружжя може відкликати в апеляції попереднє прохання не встановлювати вину. Тому згода на початку справи не гарантує збереження спільної позиції до завершення провадження.
Джерело судової практики (Верховний суд, PDF)Стаття має виключно інформаційний характер. Вона не є юридичною консультацією чи офертою. Індивідуальна справа потребує аналізу обставин, документів і застосовних норм.